У магазинах не ми купуємо товар, а його нам продають 


До яких хитрощів вдаються торговці, крім загальновідомих, щоб витрусити побільше з наших гаманців? Приміром, неуважність покупців дає прибуток магазину. Ось, наприклад, відома акція «1 + 1». Припустимо, такий цінник висить поруч із засобом для миття посуду. Наївний клієнт думає, що йому дістанеться два засоби за ціною одного. А на касі пробивають обидві ємності по однаковій вартості. Виявляється, друга одиничка ставилася до примотаної скотчем копійчаної губки для миття посуду. Ще один варіант, коли великим шрифтом на ціннику вказано вартість, що діє тільки за умови покупки декількох товарів. А внизу дрібним шрифтом написана ціна за одну позицію.

Об этом сообщает FIB

Часом триває акція для прального порошку, але тільки для одного з видів, наприклад, для кольорової білизни. Разом з цим товаром у тій самій палеті викладають такий самий порошок, на який знижок немає, — припустимо, для ручного прання. Покупець може не вчитуючись у цінниках, де артикул написаний дрібним шрифтом, взяти саме його.

До супермаркетів варто заходити зі списком потрібних товарів і ситим, щоби на ласощі і ковбаски не тягнуло

Хитро розкласти на поличках

Поставити товар, який потрібно продати, на рівні очей – відомий маркетинговий метод. Ще магазини використовують «ефект Золотоволоски». За назвою англійської казки – аналога «Трьох ведмедів». Там героїня, потрапивши до ведмедика у будинок, вибирає не дуже гарячу і не дуже холодну кашу, а ліжко – не дуже велике, але і не дуже маленьке. Щось середнє, в загальному. Так само і покупець. Якщо він бачить товар дорогий, дешевий і середньої цінової категорії, то скоріше купить середній. Тому товари на полицях розставлені так, щоб цією золотою серединою була продукція, від якої треба якнайскоріше позбутися.

Часом серед однієї категорії продуктів трапляються товари зовсім іншої якості. У м’ясних відділах можуть продавати ковбасу «нетрадиційної орієнтації», яка зроблена не відповідно до традицій, не із м’яса, а наприклад, з курки чи ліверу. Але вона лежить у загальному ковбасному лотку, а її склад написано дрібним шрифтом.

Маніпуляції з цінниками

Часто відбувається таке, коли на цінниках зазначають одну ціну, а на касі пробивають за іншою. Якщо уважний покупець виявить обман, то найчастіше почує, що цінники не встигли поміняти вчасно і зараз товар коштує вже інших грошей. Хоча, згідно із законом, продукцію зобов’язані продати за ціною, яка вказана в торговому залі, тому можна сміливо вимагати перерахунку. І багато клієнтів почали цим правом користуватися. Тоді в магазинах придумали ставити кілька різних цінників на один і той самий товар. Особливо легко такі операції провертати на холодильниках. Спробуй дізнайся, які прейскуранти до якого товару належать. Каси, звичайно, пробивають за тією ціною, що вища.

Ще серед поширених, але вже звичних способів обману, коли великим шрифтом пишуть ціну, яка діє тільки під час пред’явлення дисконтної картки. Ось тут вже неможливо домогтися правди.

Для гуртовиків – дорожче

Хитрощів акції «2 за ціною 1» — дуже багато. По-перше, за допомогою цієї акції покупцям нерідко намагаються впхнути товар, в якого закінчується термін придатності, або прострочений. По-друге, перед тим як запустити акцію, ціну на товар підвищують. Тому продавець нічого не втрачає, але при цьому ще й продає вдвічі дорожче. По-третє, цілком може так статися, що знижку вам взагалі не проб’є. Багато покупців, поки ходять по магазину і набирають продукти у візок, взагалі забувають, які цифри стояли на цінниках і на яке печиво або йогурт серед безлічі їхніх покупок повинна бути знижка. В результаті касир пробиває товар, «забуваючи» зробити знижку, і якщо неуважний покупець не проінспектує чек, магазин отримає непоганий навар.

Та зараз до цих способів відбирання грошей додався ще один — досить «свіжий». Уже кілька разів звертав увагу на цінники у гіпермаркеті біля мого будинку. Одиниця товару коштує дешевше, ніж якщо ви його візьмете 2 штуки і більше. Скажімо, одна пляшка шампуню коштує 55 грн, а якщо берете 2 і більше – кожна по 63. По правді, думав, що це помилка тих, хто друкував цінники, поки не купив зубну пасту. У моєму кошику були дві упаковки, і касир попередила: одна упаковка коштує 43 грн, але якщо я буду брати дві, то кожна — на 9 грн дорожча.

Взяв одну і звернувся за роз’ясненнями до адміністрації. Мені пояснили, що в магазині на деякі товари діють обмеження. Ось і все.

Втім, психологи підозрюють, що річ не так в обмеженні покупок, як у банальній хитрості. «Багато людей не надто уважні і схильні до стереотипів, — роз’яснює Світлана Пуршак. — Люди звикли, що більше береш, то менш платиш, і просто не сприймають зворотної інформації. В результаті магазин у подвійному виграші (продає більше і дорожче), але за законом, все чесно. Тому головна порада покупцям: будьте пильні!

Гроші на касу

Ще серед прикладів способів обману є так звані товари на касі. Здебільшого, це непотрібні речі, розраховані на ефект спонтанної покупки. Ось стоїть покупець на касі, чекає своєї черги. Бачить речі в красивих обгортках і думає, чому б їх не взяти. Хоча в іншій ситуації він навряд чи б їх придбав.

А відділи переїжджають не просто так

Завдання продавця — затримати покупця в магазині. Так підвищуються шанси на те, що він купить більше. «Завжди запам’ятовую, де лежить потрібний мені товар, і в магазині відразу прямую туди. Але часто виявляється, що він уже змінив своє місце. Значить, у супермаркеті знову поміняли маршрутизацію. Покупцям це незручно, а магазину вигідно. Адже якщо люди постійно ходять по одному і тому ж маршруту, то вони вже нічого не бачать навколо. А якщо дорога змінюється, то починаєш мимоволі дивитися на інші продукти і купувати якісь з них», — зауважує експерт.

Маркетологи розповідають про правило золотого трикутника, якого дотримуються магазини під час побудови своєї логістики. У торговому залі є три головні точки: вхід, вітрина, каса. Відстань між ними має бути якомога довшою. Найходовіші товари (хліб, молоко, вода) зазвичай розміщені в глибині торгового залу саме через це. Поки доберешся до них, обійдеш весь магазин.

Ще один із законів супермаркетів – це «правило правої руки». Зазвичай люди обходять магазин проти годинникової стрілки, а значить, частіше дивляться на праву сторону. Ост тут і ставлять товари, які потрібно швидше реалізувати. Тобто – найдорожчі, або ті, в яких закінчується термін придатності. Відповідно зліва будуть вигідніші покупцеві товари. Про це варто пам’ятати, катаючись з візком по супермаркету.

Як не переплатити

Від 20 до 50% покупок звичайного покупця – це непотрібні товари. Як позбутися шкідливої звички?

«Я ходжу у магазини зі списком і ситою, тоді і на ласощі не тягне», — ділиться досвідом у соцмережах пані Олена.

«Для мене найкращим способом не купувати зайве є вивчення складу продуктів. Почитаєш його і якось вже брати не хочеться. Знання зразкового рівня цін теж хороший спосіб не кидати у візок все, що бачиш», — розповідає Анатолій.

Крім того, краще ходити за покупками, коли у супермаркетах мало народу. Зазвичай це понеділок і вівторок. По-перше, так комфортніше (і безпечніше). Ну і, помічено, що в порожній торговій залі люди купують менше. Але найправильніший спосіб проти всіх маркетологів називається «мало грошей». Коли фінансів недостатньо, то купиш тільки те, що справді потрібно. А щоб грошей вистачило на необхідні витрати, можна привчити себе жити на певну суму коштів на день.


До теми

Запахи керують покупками

Часто у великих супермаркетах є кав’ярні чи пекарні, де продають ароматну випічку. Це стимулює людину на здійснення покупок, причому не тільки в цих відділах, а й по всьому маршруту. Такий простий, але дуже ефективний захід, щоб розкрутити людину на зайві витрати.

Що більший візок, то більше покупок

Візок у магазині не тільки для того, щоб складати покупки. Він допомагає підвищити продажі. Їх спеціально роблять великими, щоб люди накладали туди багато товарів.

Нагадаємо, що продуктові візки з’явилися 1938 року у США. Їх придумав власник мережі супермаркетів «Humpty Dumpty» («Дурниця») Сільван Голдман. Якось він прийшов у магазин з дружиною і маленьким сином. Дитина взяла у мами сумку і поставила на свою іграшкову вантажівку. Так у Голдмана з’явилася ідея створити візок на зміну продуктовим кошикам. До речі, він зауважив, що покупці кладуть товари в кошик доти, доки він не заповниться доверху, а потім йдуть на касу. Тому візки відразу не були розраховані на кілька товарів. А за останні десятиліття їхній середній розмір виріс в два рази.

Степан КРАЙНЯК


Джерело статті: “https://pogliad.ua/news/money/ne-mi-kupuemo-tovar-yogo-nam-prodayut-391960”

Новости
Теги